Координати: 47°49′52″ пн. ш. 35°09′17″ сх. д. / 47.831184° пн. ш. 35.154844° сх. д. / 47.831184; 35.154844
Очікує на перевірку

Соборний проспект (Запоріжжя)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Соборний проспект
Запоріжжя Запоріжжя
Краєвид Соборного проспекту у Дніпровському районі[1]
Краєвид Соборного проспекту у Дніпровському районі[1]
Краєвид Соборного проспекту у Дніпровському районі[1]
МісцевістьЦентр
РайонКомунарський, Олександрівський, Вознесенівський, Дніпровський
Колишні назви
Поштова, Стовбова, Велика, Головна, Верхня, Поліцейська, Соборна, Карла Лібкнехта, 8-а Поздовжня, Германа Герінга, Адольфа Гітлера, Леніна
Загальні відомості
Протяжність10,8 км[2]
Координати початку47°47′39″ пн. ш. 35°11′10″ сх. д. / 47.79417° пн. ш. 35.18611° сх. д. / 47.79417; 35.18611
Координати47°49′52″ пн. ш. 35°09′17″ сх. д. / 47.831184° пн. ш. 35.154844° сх. д. / 47.831184; 35.154844
Координати кінця47°51′47″ пн. ш. 35°5′42″ сх. д. / 47.86306° пн. ш. 35.09500° сх. д. / 47.86306; 35.09500
поштові індекси69000, 69001, 69002, 69005, 69006, 69032, 69035, 69037, 69057, 69063, 69107, 69118, 69126[3]
Транспорт
Автобуси: 17, 18, 29, 39, 59, 72, 94, 98
Трамваї: 3, 14, 16
Тролейбуси: 1, 3, 8, 11, 14, 17
Найближчі залізничні станціїВокзал Запоріжжя I, Платформа 174 км
Рухдвосторонній
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівліготель «Соборний», готель «Театральний», «Intourist hotel Zaporizhzhya», готель «Дніпро» (на реконструкції)
ХрамиСвято-Покровський собор
Державні установиЗапорізька обласна державна адміністрація, Запорізька міська рада, Апеляційний суд, міський РАЦС, РАЦС Вознесенівського району
Навчальні закладиЗапорізький національний університет (5-й корпус), Запорізька державна інженерна академія, Запорізький електротехнічний коледж ЗНТУ
Медичні закладиКУ «Обласна дитяча лікарня», КУ «Поліклініка № 1», Комунальне некомерційне підприємство «Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги № 1», Наркологічний центр, Обласний центр народної медицини
Заклади культуриОбласний український музично-драматичний театр імені Володимира Магара, Запорізька обласна філармонія, Обласна універсальна наукова бібліотека
Поштові відділенняГоловпоштамт
Забудовабагатоповерхова
КомерціяТЦ «Фаворит», ТЦ «Intrade», ТРЦ «Пальміра Плаза», ТРЦ «Аврора», ТРЦ «Україна», ТЦ «Фортуна», Бізнес-центр «Форум» та інші
ПідприємстваЗапорізький автомобілебудівний завод, Запорізький інструментальний завод
ПаркиПлатонівський сквер, Піонерський сквер, Театральний сквер, сквер Прикордонників, Олександрівський сквер, сквер імені Дениса Тарасова, «Алея Слави», «Алея Трудової слави», сквер імені Олександра Поляка
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapr2179007
Мапа
Мапа
CMNS: Соборний проспект у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші проспекти з назвою Соборний проспект

Собóрний проспéкт — центральна магістраль міста Запоріжжя. Починається від Привокзальної площі біля залізничного вокзалу Запоріжжя I і закінчується Запорізькою площею поблизу Дніпровської ГЕС[4]. Пролягає вздовж чотирьох міських районів — Комунарського, Олександрівського, Вознесенівського та Дніпровського.

Проспект починається біля залізничного вокзалу Запоріжжя I та закінчується на Запорізькій площі біля Дніпровської ГЕС. Починаючи свій шлях від Привокзальної площі, проспект проягає наскрізь територіі Запорізького автомобілебудівного заводу та виходить після Транспортної площі на пряму ділянку (з невеликим зламом) завдовжки приблизно 9 км. Загальна довжина Соборного проспекту складає 10,8 км, завдяки чому деякі джерела стверджують, що проспект є найдовшим в Європі[5][6]. Втім, проспект Соборний в Запоріжжі поступається довжиною, наприклад, проспект Героїв Харкова в Харкові (завдовжки 18 км)[7] чи проспекту Леніна в Волгограді (14 км)[8]. Житлові квартали «Соцміста» в районі греблі ДніпроГЕС та проспекту Металургів вважаються одним з найкращих прикладів архітектури конструктивізму першої половини XX століття. Проєкт цього архітектурного ансамблю в 1932 році отримав золоту медаль на виставці в Парижі[9]. Соборний проспект претендує на звання «7 чудес Запоріжжя»[10].

Історія

[ред. | ред. код]

У різні часи окремі частини сучасного проспекту носили назви: Поштова, Стовбова, Велика, Головна, Верхня, Поліцейська, Соборна, Карла Лібкнехта, 8-а Поздовжня, Германа Герінга, Адольфа Гітлера, Леніна[11]. Верховенство радянська влада в місті Запоріжжя взяла у 1920 році. Через рік, у 1921 році, за принципом «нова влада — нові порядки» Олександрівськ був перейменований в Запоріжжя. В цей же час під загрозою розстрілу циркуляр НКВС від 15 липня 1921 року зобов'язав у тижневий термін змінити всі колишні назви вулиць міста, давши їм імена нових радянських героїв і борців революції. Тиждень за тижнем, і вже до листопада 1922 року були перейменовані понад трьох десятків вулиць, в тому числі вулиця Соборна була перейменована на вулицю Карла Лібкнехта. Однак на цьому історія перейменувань вулиць в місті не закінчилася.

Ділянка від Будинку культури «АвтоЗАЗ» до Транспортної площі раніше мала назву — вулиця Ковальська, включаючи Шенвізський міст, що перетинає річку Мокра Московка (біля автовокзалу). Ковальська вулиця з'єднувалася з вулицею Соборною, яка починалася від будинку сучасного проспекту Соборному, 36 і закінчувалася вулицею Фортечною (до 19 лютого 2016 року — Грязнова), яка відповідно із затвердженим імператором Олександром I у 1823 році планом вважалася околицею Олександрівська. Наприкінці XIX століття, з розбудовою міста, змусило міську владу клопотати перед урядом про розширення кордонів Олександрівська.

29 листопада 1902 року до Міської думи Олександрівська надійшло прохання від Олександрівського громадського управління допомоги бідним євреям про надання земельної ділянки для будівництва єврейської лікарні. На той час юдейська громада міста була досить численною і до неї відносилася третина всіх мешканців Олександрівська. Міська влада задовольнила клопотання та надала під Єврейську лікарню ділянку на перетині Соборної та Слобідської вулиць та надала 5000 карбованців на облаштування медичного закладу з єдиною умовою, що амбулаторне лікування повинно надаватися усім мешканцям міста. Єврейська лікарня почала роботу у 1908 році, яка працює і понині. Лікарня декілька разів змінювала назву та статус. З Єврейської спочатку перетворилась на Другу Радянську, а згодом стала Першим лікувальним об'єднанням, ще в подальшому перетворена у міську лікарню № 1. У 2013 році міська влада ухвалила рішення про створення на її базі Центральної поліклініки Центру первинної медико-санітарної допомоги № 1[12].

До 1917 року вулиця Соборна дійшла до перетину з вулицею Українською (виникла у Слобідці, передмісті Олександрівська, 1905 року). До 1919 року Соборна вулиця простягалася вздовж автошляху на Катеринослав, до Вознесенського мосту через річку Суха Московка.

Після перейменування міста Олександрівськ в Запоріжжя, пройшла масова зміна назв та вулиць. Відповідно з наказом Запорізького губернського виконкому від 16 листопада 1922 року було перейменовано 33 вулиці, у тому числі вулицю Соборну перейменовано на вулицю Карла Лібкнехта[13].

У 1930-ті роки в Запоріжжі, в розпал колективізації і будівництва, парна сторона центрального проспекту Карла Лібкнехта носила прізвисько «Пижон-стріт», а непарна — «Гапкінштрассе», швидше за все від загального імені домогосподарок «Гапка». «Стрітом», як правило, гуляли інженери, лікарі, студенти, а на лавочках, що стоять уздовж «штрассе», плювали насіння чорнороби, прислуга та інша молодь з навколишніх сіл[14].

Після окупації Запоріжжя вермахтом, одним із перших актів німецької окупаційної влади під час Другої світової війни, стало перейменування міських вулиць[15]. Так, вулиця Карла Лібкнехта була перейменована ну вулицю Адольфа Гітлера, а частина сучасного Соборного проспекту в новій частині міста — на вулицю Германа Герінга[16]. Восени 1943 року, після захоплення міста Червоною армією, їм були відновлені довоєнні назви.

Проєкт з об'єднання декількох вулиць в єдиний проспект Леніна існував вже з 1949 року, однак втілитися йому судилося лише 4 січня 1952 року, коли ухвалою Запорізької міської ради центральній магістралі Запоріжжя було присвоєно ім'я Леніна. Проспект об'єднав 4 вулиці: 8-ю Подовжню вулицю в Соцмісті, знову сплановану вулицю на Вознесенці (від сучасної вулиці Гагаріна до площі Олександра Поляка), вулицю Карла Лібкнехта та вулицю Ковальську в старій частині міста[17].

18 листопада 1952 року відкритий шляхопровід в районі сучасної площі Олександра Поляка через залізничну лінію Апостолове — Запоріжжя.

5 грудня 1971 року урочисто відкритий Палац урочистих подій — центральний міський РАГС. Першими його молодятами стали — електромонтажник трансформаторного заводу Юрій Гринько та комсомольський ватажок бригади малярів тресту «Запоріжжитлобуд» Ганна Кузнецова.

19 лютого 2016 року проспект Леніна, відповідно з законом про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного режимів, перейменований в Соборний проспект[18].

Докладніше: Свято-Покровський кафедральний собор (Запоріжжя)

Незважаючи на всі ті імена, які встиг за роки свого існування, Соборний проспект нині так і залишається головною магістраллю Запоріжжя, яка є «обличчям та серцем» міста з історією[19][20].

До 2002 року було сформовано програму реконструкції проспекту, у якій передбачалися дорожньо-ремонтні роботи, повна заміна інженерних мереж, оновлення фасадів будинків, озеленення тротуарів. Реконструкція проспекту була одним із найважливіших напрямків діяльності мера міста Олександра Поляка. Вона проводилася в три етапи і після смерті очільника міста Олександра Поляка була продовжена його послідовником Євгеном Карташовим.

Впродовж 2002—2008 років проспект зазнав значної реконструкції, в ході якої було демонтовано трамвайну лінію між вулицями Парковим бульваром (до 2016 року — вулиця Леонова) та Лермонтова (з 12 жовтня 2022 року — вул. В'ячеслава Зайцева), знищено дерева вздовж проспекту[21], взамін, на перехресті з бульваром Шевченка був встановлений масивний «Годинник Закоханих»[22], що грає мелодію з фільму «Весна на Зарічній вулиці», до речі аналогів запорізькому Годиннику Закоханих, з фонтаном, в Україні немає[23]. По-новому стала виглядати й Алея Слави, що знаходиться поруч з бульваром Шевченка. Уздовж проспекту були оновлені дерева, переважно липами.

1 травня 2004 року відкрита перша черга реконструйованого проспекту. Рух відкривали 5 нових тролейбусів ЮМЗ Т2. Менш ніж за два місяці комунальні служби міста повністю відремонтували ділянку від проспекту Металургів до бульвару Шевченка[24].

Навесні 2008 року ділянка проспекту від проспекту Металургів до Запорізької площі була реконструйована, проведено косметичний ремонт будівель, демонтовані залишки трамвайних рейок та бруківку, замінений асфальт, замість трамвайної лінії було влаштовано розділову зону з газоном[25][26]. Інша частина проспекту від залізничного вокзалу Запоріжжя I до автовокзалу була реконструйована впродовж травня-вересня 2008 року[27][28]. На цій ділянці трамвайне полотно було замінено на безшумне, плити та рейки до якого виготовив дніпропетровський завод. Було замінено дорожнє покриття, трамвайну та тролейбусну контактні мережі, а також мережу зовнішнього освітлення, реконструйовані тротуари, встановлені нові світлофори та ліхтарі, оновлено бічну «зелену» зону[29]. Загальна сума реконструкції склала 50,1 млн грн[30].

10 жовтня 2016 року відкрито оновлений годинник, в якому замінено 4 циферблати, сам механізм, системи управління і звукового супроводу після понад десяти років роботи[31].

14 вересня 2018 року напроти Запорізького академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Володимира Магара відкритий оновлений після капітальної реконструкції Театральний сквер[32].

3 березня 2023 року на позачерговій сесії депутати Запорізької міської ради підтримали проєкт рішення про перейменування скверу Яланського, навпроти ТЦ «Україна», на сквер Дениса Тарасова — юриста-антизабудовника, який героїчно загинув на фронті під час російсько-української війни[33].

Краєвид на вежу Козлінера (Соборний проспект, 175)

14 березня 2023 року «декомунізована» відома вежа Козлінера, на якій демонтована радянська зірка і встановлений на її місці український тризуб[34].

29 березня 2023 року на шпилі першої вежі (Соборний проспект, 214) на площі Олександра Поляка встановлений державний символ — Герб України, а 30 березня 2023 року — на шпилі другої вежі (Соборний проспект, 171-А), замість радянської символіки. До кінця березня 2023 року державний символ був встановлений у чотирьох місцях Запоріжжя. Тризуби встановлювали представники ГО «Побратими Запоріжжя» та «Побратими Рівного», які за власні кошти і замінювали радянську символіку на українську. Питання щодо її ліквідації громадські активісти вирішували спільно з місцевою владою[35].

Будівлі та об'єкти

[ред. | ред. код]

На Соборному проспекті розташовані:

Шенвізький міст через річку Мокра Московка
Запорізький академічний обласний український музично-драматичний театр імені Володимира Магара та Будинок Лещинського
ТРЦ «Аврора»
  • буд. 87-А — Кафе «Парк Авеню»
  • буд. 87-В — Кафе «Луїзіана»
  • буд. 88 — КНП «Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги № 1»
  • буд. 90 — ТЦ «Grand»
  • буд. 92 — ТРЦ «Пальміра Плаза»
  • буд. 92 — Запорізький інструментальний завод
  • буд. 92-А — Торговельні ряди «Верже»
  • буд. 94 — Редакція газети «Запорізька Січ»
  • буд. 96 — АТБ-Маркет
  • буд. 105 — Запоріждіпроводгосп
  • буд. 109-Б — ТРЦ «Панорама»[40], АТБ-Маркет[41] (відкриті 23 лютого 2019 року)
ТЦ «Панорама»

1 травня 1977 року відкрито 5-й підземний перехід біля зупинки транспорту «Майдан Академіка Вернадського»[47].

Зупинки міського транспорту

[ред. | ред. код]

Пам'ятники

[ред. | ред. код]
Докладніше: Пам'ятники Запоріжжя
  • Пам'ятник загиблим розвідникам-десантникам групи Шепеля В. П.[49]
  • Колишній пам'ятник Олександрові Пушкіну (26 липня 2022 року демонтовано мідний барельєф поета)
  • Пам'ятник учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на
  • Пам'ятник Михайлові Глінці
  • Погруддя Олександрові Поляку, міському голові Запоріжжя у 2000—2003 рр.[50]
  • Стела «Промислове Запоріжжя»[51]
  • Пам'ятник жертвам голодомору в Україні. Відкритий 29 листопада 2007 року в сквері імені Олександра Поляка. Ініціатором встановлення монумента виступив голова Запорізької облдержадміністрації Євген Червоненко. Під час відкриття на постаменті пам'ятника був такий напис: «Жертвам голоду та сталінізму 1932—1933 років». У 2011 році, під час реконструкції монумента, напис, з причин про які не повідомляли, було змінено: «Жертвам голодомору 1932—1933 років»[43].
  • Пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам, загиблим в афганській війні (1979—1989)
  • Пам'ятник прикордонникам всіх поколінь[52]
  • Пам'ятник Леонідові Жаботинському
  • Пам'ятник загиблим розвідникам-десантникам групи Шепеля В. П.
    Пам'ятник загиблим розвідникам-десантникам групи Шепеля В. П.
  • Пам'ятник прикордонникам всіх поколінь
    Пам'ятник прикордонникам всіх поколінь
  • Танковому екіпажу Т-34, визволителям Запоріжжя від німецько-фашистських загарбників у жовтні 1943 року
    Танковому екіпажу Т-34, визволителям Запоріжжя від німецько-фашистських загарбників у жовтні 1943 року
  • Колишій пам'ятник Олександрові Пушкіну (26 липня 2022 року демонтовано мідний барельєф поету)
    Колишій пам'ятник Олександрові Пушкіну (26 липня 2022 року демонтовано мідний барельєф поету)
  • Пам'ятник учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
    Пам'ятник учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
  • Алея Слави
    Алея Слави
  • Пам'ятник військовослужбовцям, які загинули під час війни в Афганістані
    Пам'ятник військовослужбовцям, які загинули під час війни в Афганістані
  • Пам'ятник «Дружба народів» в сквері Піонерів
    Пам'ятник «Дружба народів» в сквері Піонерів
  • Пам'ятник на честь 2000 річчю християнства
    Пам'ятник на честь 2000 річчю християнства

Особистості

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Площа Олександра Поляка
    Площа Олександра Поляка
  • Соборний проспект, до березня 2004 року тут пролягала трамвайна лінія
    Соборний проспект, до березня 2004 року тут пролягала трамвайна лінія
  • Соцмісто, будинки (арх. В. А. Лаврова. 1936 р.)
    Соцмісто, будинки (арх. В. А. Лаврова. 1936 р.)
  • Стела «Промислове Запоріжжя»
    Стела «Промислове Запоріжжя»
  • Житловий будинок з вежою та проспект ще з трамвайною колією (2004)
    Житловий будинок з вежою та проспект ще з трамвайною колією (2004)
  • Вечірній проспект
    Вечірній проспект
  • Запорізька обласна філармонія
    Запорізька обласна філармонія
  • Краєвид з площі Запорізької
    Краєвид з площі Запорізької
  • просп. Соборний, 228
    просп. Соборний, 228
  • просп. Соборний, 234
    просп. Соборний, 234
  • Проспект зимової ночi 1
    Проспект зимової ночi 1
  • Проспект зимової ночi 2
    Проспект зимової ночi 2
  • Проспект зимової ночi 3
    Проспект зимової ночi 3
  • Проспект зимової ночi 4
    Проспект зимової ночi 4
  • Проспект зимової ночi 5
    Проспект зимової ночi 5
  • Проспект зимової ночi 6
    Проспект зимової ночi 6
  • Проспект зимової ночi 7
    Проспект зимової ночi 7
  • Проспект зимової ночi 8
    Проспект зимової ночi 8
  • Вежа на проспектi
    Вежа на проспектi
  • Вежа на проспектi
    Вежа на проспектi
  • Вежа на проспектi
    Вежа на проспектi
  • Вежа на проспектi
    Вежа на проспектi
  • Вежа на просВежа на проспектiпектi
    Вежа на просВежа на проспектiпектi
  • Вежа на проспектi
    Вежа на проспектi
  • Вежа на проспектi
    Вежа на проспектi
  • Вежа на проспектi
    Вежа на проспектi
  • McDonald’s на Соборному проспектi (тимчасово припинив роботу з березня 2022 року)
    McDonald’s на Соборному проспектi (тимчасово припинив роботу з березня 2022 року)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Запорізький кремль або башня коксохіма. mig.com.ua. Процитовано 29 червня 2019. (рос.)
  2. ↑ Соборний проспект на Google-мапі
  3. ↑ Поштові індекси Соборного проспекту. postcode.in.ua.
  4. ↑ 11 кілометрів історії (проспект Соборний). vmylenko.com. 30 грудня 2015.
  5. ↑ Новітня історія України: Імена. Звершення. Творчість / Авт.-упор. В. В. Болгов. Вип. 1:Запоріжжя. — К.: Новий Світ, 2006
  6. ↑ Гарбуз М. Зеленая загазованность [Архівовано 30 січня 2016 у Wayback Machine.], — Остров свободы, № 49 (264) от 15.12.2010
  7. ↑ Цуп Володимир. Стежками галицьких аргонавтів
  8. ↑ Улицы Волгограда. Проспект имени В. И. Ленина [Архівовано 7 грудня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
  9. ↑ Запоріжжя на карті, — Карта відвіданих місць
  10. ↑ Претенденти звання «7 чудес Запоріжжя». misto.zp.ua. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 21 жовтня 2016. [Архівовано 2016-10-22 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. ↑ Список перейменованих вулиць, провулків, проспектів, бульварів та майданів м. Запоріжжя
  12. ↑ Комунальне некомерційне підприємство «Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги № 1». health.zp.ua. Архів оригіналу за 30 листопада 2022. Процитовано 30 листопада 2022. [Архівовано 2022-11-30 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Н. Кузьменко, Н. Михайлов, В.  Чорнолуцкий, Н. Ломонос, И. Эстеркина, Т. Овсяникова. Новое Запорожье: хроника развития большого города. 1921—2006. — Днепропетровск: АРТ-ПРЕСС, 2006. — С. 12. — 216 с. — 3000 экз. — ISBN 966-348-059-9
  14. ↑ По центральному проспекту Запорожья 70 лет назад ходили пешком (фото). Архів оригіналу за 9 березня 2019. Процитовано 3 жовтня 2019. [Архівовано 2019-03-09 у Wayback Machine.]
  15. ↑ Н. Кузьменко, Н. Михайлов, В.  Чорнолуцкий, Н. Ломонос, И. Эстеркина, Т. Овсяникова. Новое Запорожье: хроника развития большого города. 1921—2006. — Днепропетровск: АРТ-ПРЕСС, 2006. — С. 63. — 216 с. — 3000 экз. — ISBN 966-348-059-9
  16. ↑ Сергина В. Город Z: 1921—1991 (Невыдуманные истории): Исторически-познавательный ТВ проект для любой зрительской аудитории. — К., 2005. Серия «Год 1942», 1:10
  17. ↑ Як бачили сучасне Запоріжжя 70 років тому (фото). iz.com.ua. Архів оригіналу за 14 жовтня 2019. Процитовано 14 жовтня 2019.
  18. ↑ Рішення Запорізької міської ради від 19.02.2016 № 15 «Про перейменування проспекту Леніна в місті Запоріжжі на проспект Соборний». zp.gov.ua.
  19. ↑ Історія запорізького проспекту. reporter-ua.com. 18 січня 2013. (рос.)
  20. ↑ На самому аварійному перехресті Запоріжжя 45 років тому майже не було ДТП (фото). verge.zp.ua. 7 січня 2018. (рос.)
  21. ↑ Н. Кузьменко, Н. Михайлов, В. Чорнолуцкий, Н. Ломонос, И. Эстеркина, Т. Овсяникова Новое Запорожье: хроника развития большого города. 1921—2006. — Днепропетровск: АРТ-ПРЕСС, 2006. — С. 12. — 216 с. — 3000 экз. — ISBN 966-348-059-9 (рос.)
  22. ↑ 3D-панорама «Годинник закоханик». Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 21 жовтня 2016. [Архівовано 2016-10-22 у Wayback Machine.]
  23. ↑ Годинник закоханих в Запоріжжі. rutraveller.ru. (рос.)
  24. ↑ Першотравень у Запоріжжі: відкрито після реконструкції центральний проспект, ним пішли 5 нових тролейбусів. Запорізька міська рада. 1 травня 2004. Архів оригіналу за 20 жовтня 2004. Процитовано 15 серпня 2023. [Архівовано 2004-10-20 у Wayback Machine.] (рос.)
  25. ↑ Борис Дворний. У Запоріжжі розпочався другий етап реконструкції проспекту Леніна. photo.ukrinform.ua. 24 березня 2004.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (рос.)
  26. ↑ У Запоріжжі продовжується реконструкція проспекту Леніна. day.zp.ua. 7 квітня 2008. Архів оригіналу за 4 березня 2016. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.] (рос.)
  27. ↑ Реконструкція проспекту до Запоріжжя І розпочнеться у травні. iz.com.ua. 10 квітня 2008. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=ye (довідка)
  28. ↑ Реконструкція трамвайних колій на проспекті Леніна. transphoto.org.
  29. ↑ Продовжується реконструкція проспекту в районі вокзала Запоріжжжя І. b-n.net.ua. 19 червня 2008. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=dead (довідка) (рос.)
  30. ↑ Перелік об'єктів, видатки на які провадились за рахунок коштів бюджету розвитку міста у 2008 році. Додаток 3 до звіту щодо виконання Програми соціально-економічного і культурного розвитку м. Запоріжжя за 2008 рік. Архів оригіналу за 2 березня 2016. [Архівовано 2016-03-02 у Wayback Machine.]
  31. ↑ Головний годинник міста зазвучить по-новому. Запорозька Січ. Процитовано 10 жовтня 2016.
  32. ↑ У Театральному сквері з'явилися вішалка, поліцейський патруль і ще один мурал. zabor.zp.ua. 14 вересня 2018.
  33. ↑ Сквер у центрі Запоріжжя перейменували на честь Дениса Тарасова — юриста-антизабудовника, який героїчно загинув на фронті. 1news.zp.ua. 4 березня 2023.
  34. ↑ У центрі Запоріжжя на відомій башті замінили радянську зірку на український тризуб (фото, відео). zabor.zp.ua. 15 березня 2023.
  35. ↑ У Запоріжжі продовжують замінювати радянську символіку українською. suspilne.media. 30 березня 2023.
  36. ↑ На Соборному проспекті зберіглася будівля прибуткового будинку меноніті. iz.com.ua.
  37. ↑ Відлуння 1950-х років: краєзнавець опублікував ретро-фото Запоріжжя. akzent.zp.ua. Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 21 січня 2020. (рос.)
  38. ↑ У Запоріжжі відкрита друга фірмова крамниця «Рошен». zabor.zp.ua. Процитовано 3 листопада 2019. (рос.)
  39. ↑ Як виглядає ТРЦ «Аврора» після ракетного обстрілу (фото). 061.ua. Процитовано 25 травня 2022.
  40. ↑ У Запоріжжі на центральному проспекті відкрився новий торговий центр «Панорама». zabor.zp.ua. 27 лютого 2019.
  41. ↑ У Запоріжжі відкривали новий ТЦ: з роздачею сертифікатів на 100 грн, ажіотажем у чорне «АТБ» (фото). zabor.zp.ua. 23 лютого 2019.
  42. ↑ Будівництво універмагу «Україна» у 1963 році (фото). life.zp.ua.
  43. ↑ а б 29 листопада в історії Запоріжжя. akbash.zp.ua. Процитовано 29 листопада 2022.
  44. ↑ В центрі Запоріжжя відкритий третій McDonald's. actual.today.
  45. ↑ Вебсайт ГУ НП України в Запорізькій області. Архів оригіналу за 23 липня 2016. Процитовано 21 жовтня 2016. [Архівовано 2016-07-23 у Wayback Machine.]
  46. ↑ Відкриття першого McDonald's у Запоріжжі
  47. ↑ Цей тиждень в історії Запоріжжя: перший струм від ДніпроГЕСа, Головпоштамт, музичний фонтан. zabor.zp.ua. 28 квітня 2016. (рос.)
  48. ↑ Перелік зупинок громадського автотранспорту
  49. ↑ Пам'ятник розвідникам-десантникам. mistaua.com.
  50. ↑ Г. Клікова. Олександру Поляку від вдячного міста: На площі Олександра Поляка встановлено пам'ятний знак — бюст. «Запорізька правда». — 2005. — 13 жовтня — с. 3
  51. ↑ Стела Запорізьким металургам (фото). wikimapia.org.
  52. ↑ Фоторепортаж: В Запорожье открыли памятник Пограничникам. 061.ua. 22 червня 2012. Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 27 серпня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Соборний_проспект_(Запоріжжя)&oldid=43850270